Сейсмічні хвилі (англ. seismic waves; нім. seismische Wellen) — пружні хвилі, що виникають у земній корі і мантії Землі внаслідок землетрусів, вибухів і ударів і поширюються в гірських породах у вигляді згасаючих коливань.
Цуна́мі (яп. 津波 — велика хвиля, що заливає бухту) — хвилі довжиною понад 500 м, які утворюються в морі чи в океані зазвичай унаслідок землетрусів чи вивержень вулканів на дні Світового океану або падіння астероїда тощо й охоплюють усю товщу води.
Під час землетрусу відбувається швидке, раптове вивільнення потенційної пружної енергії у відносно локалізованій частині Землі. У товщі земних надр відбувається руйнування та розривання суцільності гірських порід, яке досягає в окремих випадках сотні кілометрів.
Сильні й руйнівні землетруси — це стихійне лихо, яке завдає шкоди людині. Землетруси, які відбуваються під океанічним чи морським дном, спричиняють величезні хвилі, які називають цунамі.
Під час землетрусів окрім відчутних поштовхів на поверхні також спостерігаються спалахи тепла і руйнуванні підземних порід.
Частина вивільненої енергії переходить у пружні коливання — сейсмічні хвилі, які, досягаючи земної поверхні, викликають коливання ґрунту, зокрема й руйнівні.
Щорічно вчені фіксують близько 1 млн сейсмічних та мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми, а 1 тис. спричинюють значні …
Землетруси – це раптові підземні поштовхи і струси, що виникають внаслідок розривів та зміщень пластів та блоків земної поверхні. Ті місця у надрах землі, де …