Рослинний світ Для степової зони характерна трав’яна злакова степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з’являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає.
Зима в степу коротка, холодна та малосніжна. Літо — тривале, жарке й посушливе. Ліси тут не ростуть, бо їм не вистачає вологи. Зона пустель — це рівнинні ділянки, на яких розріджений, або й зовсім відсутній, рослинний покрив.
Клімат зони степу помірний континентальний. Порівняно з лісостеповою зоною для степів характерні більші річні амплітуди температури повітря, менша кількість опадів і недостатнє зволоження. Тут за низької вологості повітря часто бувають суховії, посухи, пилові та чорні бурі, які завдають шкоди сільському господарству.
Рослини, характерні для степових ландшафтів, пристосувалися до певного дефіциту вологи. Вони як правило, більшість своєї біомаси тримають під землею у довгих коре – нях, бульбах і цибулинах. Щільна коренева система і відмерлі рештки рослин утворюють дернину. Через це нерідко степ називають «лісом догори ногами».
Ці рослини мають довге коріння, що дозволяє діставати воду з глибини. Листя в них жорстке або вузьке й опушене, тому вологи випаровується мало.
Ці рослини мають довге коріння, що дозволяє діставати воду з глибини. Степ — це тип рослинності помірних широт, що об’єднує трав’янисті угруповання, в …
Зі ссавців характерними для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів (сірий і крапчастий), бабаків, полівок (сіра та степова), хом’яків, …
Типчаково-ковилові степи знаходяться на південь від попередніх степів. У їх травостої поширені ксерофільні. Лучні степи розвинулись на рівнинах …