Мулла́ (араб. المُلَّا, кириліз.: аль-муллаа — «пан», «повелитель», «володар», в іранських і тюркських мовах це слово має форми мелла, молло, молдо) — знавець Корану і мусульманського ритуалу, служитель культу; вчитель релігійної школи; грамотна, вчена людина.
Походження За зовнішніми ознаками мул являє собою щось середнє між конем та віслюком; за розмірами майже дорівнює коневі та схожий на нього будовою тулуба, але відрізняється формою голови, стегон і копит, довжиною вух і коротким волоссям біля кореня хвоста; за кольором шерсті схожий на матір; за голосом — на віслюка.
Віслюки були першими тваринами, яких стародавня людина використовувала для перевезення вантажів. Вже близько 4000 до н. е. в дельті Нілу тримали одомашнених нубійських ослів.
Насправді ідея, що мул, результат схрещування кобили й віслюка матиме власне потомство видавалася настільки неправдоподібною, що стародавні римляни використовували приказку “коли мул ожеребиться” як метафору неможливого.