Іменник Іменники (як і прикметники та займенники) у латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numerus), відмінка (casus) та відміни (declinatio): три роди: чоловічий (masculinum), жіночий (femininum), середній (neutrum). два числа: однина (singularis) і множина (pluralis).
Граматичний рід іменників визначається за закінченням називного відмінка однини. Усі іменники ІІ та ІV відмін із закінченням у називному відмінку однини -us – чоловічого роду, а іменники ІІ відміни на -um та ІV на -u – середнього роду.
ЛАТИ́НСЬКА МО́ВА — одна з найдавніших мов індоєвропейської сімʼї. Належить до групи італ. мов. Нині мертва.
У латинській мові іменники та інші змінні частини мови записуються до слов ника й запам’ятовуються у встановленій формі, яка називається словниковою. Словникова форма буває повною (вимовляється) і скороченою (записується).
Переклад “іменник” на латинська. nomen, nomen substantivum, substantivum – це найпопулярніші переклади “іменник” на латинська. іменник
автор І УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКИЙ · Цитовано в 2 джерелах — Латинські слова в обох частинах словника подаються в традиційній словниковій формі. Іменники наводяться у формі називного відмінка однини (Nom. Sing.) із …
латина – іменник, жіночий рід, неістота. ВІДМІНОК, ОДНИНА, МНОЖИНА. Називний, латина, латини. Родовий, латини, латин. Давальний, латині, латинам. Знахідний …
Перекладіть латинською мовою, вкажіть іменники І відміни: Атерина чорноморська. Баракуда європейська. Вусатий слиж європейський. Горбань темний. Мелакопія темна.