Це домовленість про те, що згода надається заздалегідь, іноді без попереднього усвідомлення точних запланованих дій, хоча в межах визначених обмежень, що підлягають вимогам безпеки, розумної обережності, здорового глузду чи інших обмежень.
Домінування — панування певного явища, предмета, об’єкта, особи над такими ж подібними їм об’єктами. Домінувати – мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Українська мова має домінувати над усіма іншими в Україні!
Доміна́нта (від лат. dominans — панівний) — архітектурний об’єкт, що сприймається як головний.
Домінувати — мати перевагу, панувати, бути основним, головним. Тепер у цьому обличчі домінували: гострота, впертість і твердість. англ. dominate, від лат.
ДОМІНАЦІЯ, -ї, ж. Переважання; панування.
Домінування — це термін, який в широкому сенсі означає взаємодію, де один об’єкт панує над іншим. Домінування як частина особистості — схильність переважати, п …
Домінувати – мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Українська мова має домінувати над усіма іншими в Україні!
Домінація (від лат. dominatio, панування): Домінація (шахи) – контроль над групою полів; Відношення домінації – відношення між вузлами синтаксичного дерева у …