усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління ◆ де твоя (у тебе, ваша, у вас і т. ін.)
Сумління, або со́вість — етична відповідальність за свою поведінку перед собою та оточенням.
Саме слово «совість» з’являється вже в Новому Завіті. Натомість у Старому Завіті, якщо Бог хотів щось сказати про совість як таку, то вживалося слово «серце». Тобто здатність розрізняти добро і зло — бо саме це робить совість — міститься в серці.
Є почуття, яке люди поважають в інших, проте не дуже люблять відчувати на собі. Це муки совісті, ті самі муки, які жорстоко розривають серце й душу, коли щось не так, коли відчуваєш: ти справді завинив перед кимось.
Через совість людська душа приймала звістку від Бога, тому совість і називають гласом Божим або голосом духу людського, що просвіщається Святим Духом Божим.
У тлумачному словнику читаємо: «Совість – це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою». Синонімом сло …
Давньогрецьке слово, яке перекладається як «совість» у всьому Новому Завіті, – це «suneіdēsіs», що означає моральну обізнаність або свідомість. Совість реагує, …
Що є для нас совість? Авва Дорофій в слові своєму про цей предмет так пояснює: «Коли Бог створив людину, то Він вклав в неї щось Божественне, як …