досягну́ти
| Інфінітив | досягну́ти, досягнуть | |
|---|---|---|
| 3 особа | досягне́ | досягну́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | дося́г, досягну́в | досягли́, досягну́ли |
| жін. р. | досягла́, досягну́ла |
ЗРАЗУ, рідше ІЗРАЗУ, присл. 1. Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же.
даша
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Знахідний | дашу | даші |
| Орудний | дашею | дашами |
| Місцевий | на/у даші | на/у дашах |
| Кличний | даше | даші |
приміськи́й
| відмінок | чол. р. | жін. р. |
|---|---|---|
| називний | приміськи́й | приміська́ |
| родовий | примісько́го | примісько́ї |
| давальний | примісько́му | приміські́й |
| знахідний | приміськи́й, примісько́го | приміську́ |
ДОСЯГТИ див. досягати. Додати тлумачення. Орфографія (словоформи). досягти – дієслово, доконаний вид. МАЙБУТНІЙ ЧАС. ОДНИНА, МНОЖИНА. 1 особа, досягну …
Правильніше: поблизу; недалеко ходити; [як] палицею (шапкою, штихом) кинути (докинути); [як] рукою докинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) …
ДОСЯГАТИ, аю, аєш, недок., ДОСЯГТИ і ДОСЯГНУТИ, сягну, сягнеш; мин. ч. досяг, ла, ло і досягнув, ла, ло; док., перех. і неперех. 1. Доходити, доїжджати до …
ДОСЯГНУТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ ; досягнути старості · дійти (досягти) старого віку (старих літ, старощів, старості); дожити до старості ; ціль досягнута · мети досягнуто.