попросіть пацієнта лягти та розслабити м’язи; щоб зробити укол у сідницю, подумки розділіть її на чотири квадрати та виберіть для ін’єкції верхній крайній квадрат — так ви не зачепите сідничний м’яз; укол самому собі потрібно робити не в сідницю, а в зовнішню частину стегна.
Якщо неправильно зробити укол у сідницю, може утворитися невелика гематома (синяк) або шишка з набряком. У такому випадку завжди можна викликати додому професійну медсестру або відправитися в найближчу клініку.
Внутрішньом’язеві ін’єкції застосовують у тих випадках, коли прийом препарату перорально – неможливий, або ж якщо необхідно прискорити процес всмоктування речовини (оральні форми лікарських засобів починають діяти тільки через 30–40 хвилин, а внутрішньом’язевий укол – вже через 10–15).
Здебільшого внутрішньом’язові ін’єкції (уколи) роблять у сідницю. Через розмір та гарне кровопостачання туди комфортно вводити ліки. Пам’ятайте, що будь-які ін’єкції (уколи) має призначати лікар.
Найчастіше рекомендують робити в область верхнього зовнішнього квадрата сідниці – тут знаходиться великий м'яз, тому препарат засвоиться швидко, а неприємних відчуттів від уколу буде менше.
В ідеалі, уколи краще робити в клініці, але коли пацієнтові прописаний курс ін’єкцій, а ходити в лікарню немає часу, стає актуальним питання, як зробити …
укол самому собі потрібно робити не в сідницю, а в зовнішню частину стегна. … перш ніж колоти укол, протріть антисептиком місце ін’єкції.
Знайдіть орієнтири. Уявно проведіть дві лінії: одну вертикально від гребеня клубової кістки до середини сідниці, другу — горизонтально через …