А саме після переходу на григоріанський календар у 1918 році. Тоді новий рік за новим стилем починався 1 січня. А попередня дата “нового року” 14 січня стала зватися Старим Новим роком. І на цю плутанину у 13 днів наклались народні свята Меланки (13 січня) і Василя (14 січня).
Старий Новий рік виник у результаті зміни літочислення й через розбіжність двох календарів: юліанського (“старого стилю”) і григоріанського (“нового стилю”). 14 січня є Новим роком за юліанським календарем.
“Свято Старого Нового року з’явилось на тлі календарної проблеми – переходу на новий стиль (на григоріанський церковний календар) на початку ХХ століття“, – уточнив Коваленко. Він нагадав, що саме тоді (у 1918 році) радянська влада схвалила рішення про перехід на григоріанський календар (або ж на “новий” стиль).
У 46 році до нашої ери римський імператор Юлій Цезар запровадив календар, у якому рік розпочинався з 1 січня. Цю дату вибрали невипадково: саме в тому році 1 січня збіглося з новим місяцем, що настав після зимового сонцестояння.
Старий Новий рік традиційно святкують в ніч з 13 на 14 січня, тоді ж і прийнято щедрувати. Це незвичайне свято, і виникло воно в результаті зміни літочислення.
День 14 січня називають днем святого Василя. Одним з найвеселіших обрядів на Старий новий рік є щедрування з козою Маланкою та переодяганням у …
У ніч з 13 на 14 січня частина українців святкує Старий Новий рік – свято, яке з’явилося через розбіжність між юліанським (старим) та …
13 січня є ще й днем пам’яті преподобної Меланії (Маланки, Меланки), а 14 січня – свято святого Василя. За віруваннями та легендами, вони, …